Перед Worlds Pellizzari будував підготовку навколо чотирихвилинних повторів на підйомах монреальського кола, а не довгих рівномірних зусиль — розрахунок на гонку, яку вирішать серії атак, а не контрольований темп. Він повністю пропустив Vuelta a España 2026, щоб зосередитися саме на цьому, і замість неї відкатав італійську осінню серію: виграв Giro della Toscana, фінішував другим на Memorial Marco Pantani і шостим на Coppa Sabatini. Його теза не про те, що гонка стала відкритішою — а про те, що звички пелетону змінюють форму, коли нікому нав'язати темп, який раніше нав'язував Pogačar.

Проаналізовано 2 джерела, написано й підсумовано за допомогою AI · Як ми працюємо